Вірте чи ні, ставок із лататтям — не ставок насправді, а справжнісінька машина часу. Вона перенесе вас у світ, коли ви були меншими, а все довкола — велетенським і повним чудес.

Ось ви вже сидите на теплій землі біля води, як колись у дитинстві. Колишеться латаття. З бабусиних оповідей знаєте: русалки плели з дивовижних квітів вінки. Вечорами вони . виходили на землю (адже Ба казала вам, що українські русалки мають ноги, і ви цьому ніколи не дивувалися), збирали латаття у поділ своїх серпанкових суконь, а згодом сплітали у мереживо.

Шепоче водойма. Цей плюскіт нагадує казку про хлопчика Івасика. Якщо на мить заплющити очі, може здатися, що он він — ледь чутно торкається срібним веслом поверхні, щоб переплисти на інший берег.

Десь поруч в очереті вовтузяться качки. А що як котрась із них — зачарована дівчина? Може, саме звідси вона полетить у пошуках кращої долі, зламає лапку, і знайдуть її Дід та Баба. І принесе вона в їхнє життя тепло й затишок, ставши врешті собою.

Історії оживають у вас, відгукуються спогадами. Уже важко сказати, де закінчується казка і починається реальне життя.