Вигляд сільської хати повертає нас у дитинство. Яблуко просто з дерева, спів пташок уранці, бабуся, яка вправно ліпить вареники, а вже від ґанку запах, який знаєш змалечку. Коли тільки зайшов — і одразу відчуття: я вдома. Це безпечне місце у памʼяті, куди прямуєш, якщо потребуєш опори.
Наші хати унікальні, адже кожен регіон України має свої архітектурні особливості: у Наддніпрянщині білені стіни хат контрастують із зеленими віконницями, у Поліссі хати збудовані з дерева і часто пофарбовані в найсміливіші кольори, а у Причорномор’ї стіни яких завгодно відтінків синього поєднані з теплою теракотою дахів. Ці відмінності — не лише про клімат чи будівельні матеріали, а й про спосіб життя, темп, уявлення про красу й побут, які формувались упродовж століть.
Ми відтворили фасади чотирьох із них — погляньте, яка краса! Перші три будинки зафіксував у своїй фотокнизі документальний проєкт old khata project, який досліджує сільську архітектуру України. Четверта хата — традиційна для Криму, її фасад нам допоміг відтворити засновник літературного проєкту «Кримський інжир / Qırım inciri» Алім Алієв.
І не забудьте в цій же залі зазирнути до хати Поліни Райко — художниці, що перетворила свій дім на витвір мистецтва.
На Чернігівщині здавна прикрашали хати різьбленням — майстри робили лиштви на вікнах, фігурні фронтони, віконниці та дерев’яні ґанки. Візерунки були геометричні, часто нагадували дерев’яне мереживо. Але ця хатина виділяється навіть серед рясно оздоблених різьбленням будинків. Усі декоративні елементи — справа рук надзвичайного майстра Василя Рекуна: він створив їх у 1960-х роках. Його невістка Надія Рекун досі дбайливо підтримує ці оздоби в ідеальному стані.
В Успенівці неймовірна концентрація декоративних левів на фасадах хат. Кожен господар малював свого царя звірів, тож леви виходили унікальними: одні шкірили ікла, інші замислено дивилися на світ. Іноді поруч із ними можна побачити білок, диких кіз чи людські фігури.
ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ
Ця хатина стоїть просто біля дороги на Ужоцькому перевалі, між Львовом і Ужгородом. Улітку 2021 року вона вже була безлюдною, але вирізнялася серед усього, що бачили дослідниці old khata project. За словами Анни Ільченко та Світлани Ославської, будинок не є типовим для традиційної архітектури Закарпаття, і саме це робить його особливим.
Кримськотатарська архітектура є органічною частиною кримського пейзажу — міст і сіл. Її особливості визначаються різними ландшафтами півострова: гірським, степовим і прибережним. Перед вами — типовий кримськотатарський дім, подібні можна побачити в Бахчисарайському регіоні. Такі будинки зазвичай двоповерхові: нижній поверх, кам’яний, використовувався для господарських потреб — кухні, погреба, комори; верхній, фахверковий, — житловий. Він починався з критої веранди (айвану), що нависала над вулицею і тягнулася вздовж усього фасаду. Дах із невеликим нахилом, укритий черепицею та доповнений широкими карнизами, які захищають стіни від дощу.
Гортайте галерею та спробуйте вгадати, якому регіону притаманна кожна з цих хат.
