У серпні 1991 року в Москві відбувся путч - спроба частини радянського керівництва силою зупинити розпад СРСР. Група чиновників і генералів, які не хотіли втрачати владу, оголосила, що Горбачов хворий, ввела війська у Москву й намагалася повернути тоталітарний порядок.

Та замість зміцнення імперія почала сипатися ще швидше. Верховна Рада України була на канікулах, але події змусили депутатів терміново зібратися на засідання. Чернетку Акту проголошення незалежності написав Левко Лукʼяненко у звичайному шкільному зошиті. Він пояснював: «У нас настільки унікальний момент, що ми повинні вирішити основне завдання: проголосити Україну самостійною державою. Якщо ми зараз цього не зробимо - не зможемо ніколи.

24 серпня 1991 року Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності. Текст документу складався з 93 слів, був набраний на друкарській машинці та вміщався на аркуші А4. Його підтримали 346 депутатів.

Уже 1 грудня відбувся Всеукраїнський референдум. У бюлетені було лише одне запитання: «Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України? Понад 90% громадян відповіли «так». Незалежність стала вибором народу.

Цікаво, що до цього моменту незалежність України відзначали 16 липня - у день ухвалення в 1990 році Декларації про державний суверенітет. А за кордоном, до появи офіційного свята, Днем незалежності було 22 січня — дата проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР.