Чудовим залишився у моєму сприйнятті Київ. Будинки, зведені з кольорової цегли, гориста місцевість, Дніпро, далекі обрії, пароплави. Усе його життя впливало на мене дедалі більше. Селянки човниками перепливали Дніпро, везли масло, молоко, сметану, заповнюючи береги і вулиці Києва, надаючи містові особливого колориту.
Зрозуміти феномен Малевича-художника, Малевича-теоретика і Малевича-мислителя поза українським контекстом неможливо. Казимир Северинович Малевич (1879 - 1935) народився в Києві, на вулиці Жилянській. Хрестили його в костелі Святого Олександра, куди, до речі, ходив і Тарас Шевченко. До вісімнадцяти років він жив по різних українських селах: батько був інженером цукрового виробництва, тож родина часто переїжджала.
Тоді Казимир і почав малювати. Рідних мов у нього було дві: польська вдома та українська на вулиці. Російську він вивчив пізніше, та все одно до кінця життя вживав силу-силенну перекручених українізмів та полонізмів. Малевич відвідував Київську рисувальну школу Миколи Мурашка, яку утримував меценат Іван Терещенко. А вчив його видатний живописець Микола Пимоненко, чию картину «Гопак» придбав Лувр. Вчителювати Малевич теж приїхав до Києва з Ленінграда: з 1929-го по 1930-й був професором у Київському художньому інституті. Викладав разом із художниками Федором Кричевським, Михайлом Бойчуком, Олександром Богомазовим, Віктором Пальмовим. Остання персональна виставка митця також відбулася в Києві, у Київській картинній галереї, де поміж іншого демонструвався і «Чорний квадрат».
Малевич регулярно називав себе українцем: і в щоденникових записах, і в анкеті арештанта НКВС. Крім того, Малевич - чи не єдиний художник, який у своїх роботах відгукнувся на колективізацію і Голодомор. Його картина «Селянин поміж хрестом і мечем» (інша назва - «Людина, що біжить») та майже весь «селянський» цикл кінця 1920-х - початку 1930-х найкраще тому підтвердження.
Селяни важили йому надзвичайно: саме серед них він уперше «займався мистецтвом», допомагаючи прикрашати печі. Вважають, що і його ключовий мистецький винахід - супрематизм, «геометричний живопис» — іде корінням у сільське мистецтво: абстракції супрематизму походять від народної безсюжетної орнаменталістики. Малевич як авангардист і супрематист творив універсальне, наднаціональне мистецтво. Однак коріння цього мистецтва — в Україні.
Ha Ukraine WOW ми пропонуємо зазирнути в «Супрематичну композицію», написану Малевичем у 1916 році. Через 102 роки цю роботу продали на аукціоні Christie's у Нью-Йорку за 85 000 000 доларів.
