Давні греки вірили, що цей камінь захищає від сп’яніння. Навіть ім’я йому дали промовисте: аметистос — «не п’яний».

Протягом історії, аж до відкриття у середині XVIII століття значних покладів мінералу у Бразилії, аметист вважали одним із найкоштовніших каменів — нарівні з рубіном, смарагдом і сапфіром. Тож не дивно, що фіолетові самоцвіти прикрашають багато скіпетрів та корон, зокрема британську. В Україні родовища аметисту знаходять у різних куточках — від Волині до Криму.

Він світиться в темряві, наче камінь із казки. Це зветься флюоресценція — явище, вперше описане у 1852 році. Стародавні римляни високо цінували флюорит: із нього різьбили посуд і прикраси, а ще він був важливою ознакою статусу. Одне з найбільших українських родовищ флюориту — Бахтинське — розташоване на Поділлі.

Саме з берилу в XIII столітті виготовляли перші лінзи, ще до того, як навчилися виплавляти скло. Це обумовлено високою твердістю мінералу та його оптичними властивостями. Тож можна сказати, що завдяки йому людство прозріло. До речі, саме слово «берил» було синонімом окулярів у середньовічній Європі. На Волині поклади цього мінералу зародилися 1,77 млрд років тому. Найбільші родовища розташовані поблизу Хорошева. За оцінками фахівців, волинський берил ― один із найцінніших ювелірних і колекційних каменів у Європі. До слова, всім відомі смарагди, аквамарини, геліодори ― це різновиди берилу, які також представлені у цьому регіоні.

Він був у руках трипільця, коли той виготовляв сокиру. Він є у твоєму смартфоні. Кварц — це минуле і майбутнє. Стародавні греки вважали, що це лід, який ніколи не тане. Сучасна ж наука цінує його за стабільність: кварц генерує точні електричні коливання, тому без нього не працює жоден годинник чи комп’ютер. У волинських шахтах досі знаходять кристали, вага яких сягає десятків кілограмів.

Топаз століттями був символом сили, любові й захисту. У нього багато кольорів — від насиченого червоного до небесного. Колись топази дарували на заручини як обіцянку вірності. А середньовічні європейці вірили, що він вгамовує гнів і розсіює злі наміри. Волинь до недавнього часу була джерелом видобутку ювелірних та колекційних зразків топазу. Саме тут у квітні 2025 року знайшли природний кристал топазу вагою 205 кг, який внесли до Національного реєстру рекордів України.

Кожна яшма унікальна: в її візерунках люди бачать щось своє — гори, річки чи навіть сліди космосу. Її любили та цінували на всіх континентах. З неї робили амулети, печатки, прикраси й тримали біля серця — для захисту та заспокоєння. Сьогодні цей камінь використовують, щоб прикрашати будівлі, наприклад, у мозаїках. У Києві деякі станції метро оздоблені яшмою з найбільшого родовища в Закарпатті ― Ільницького.

В Україні яшма зустрічається у Криму, Рівненській, Дніпропетровській та Житомирській областях.

Він чорний, як ніч перед бурею. І це визначило його долю. Чому? Бо через колір моріон вважали каменем магів і провидців, а в середньовічних трактатах його називали «чорним кришталем», який може накопичувати темну енергію. Знахідок цих мінералів багато, але родовище поки одне ― Волинське. У ньому зосереджені унікальні за масою та якістю кристали-гіганти кварцу. Використовують його у ювелірній справі, радіотехніці та оптиці.

Ці камені, мов клітини землі. Вони є в усьому: у гранітах Карпат, у сходах сільради, у бруківці старого міста. Різновид польового шпату — лабрадорит — оповитий красивою легендою інуїтів. Вони вірили, що в камені застигли часточки полярного сяйва. Українська Житомирщина — одне з небагатьох місць у світі, де польовий шпат добувають у промислових масштабах.

На верхівці мінералів та коштовного каміння справжній скарб Ukraine WOW — золото. Цей дорогоцінний метал універсальний, адже не тьмяніє та легко кується. Не дивно, що з давніх-давен із нього робили прикраси, ритуальні речі та гроші. Взяти хоча б скіфів: ще Геродот писав, що вони під час обрядів не користувалися сріблом чи бронзою, а лише золотом, адже вважали його символом своєї могутності. До речі, в Україні золото також добувають. Це роблять у Мужієвому, на Закарпатті.