Історики сперечаються, коли саме княгиня Ольга приїхала до Константинополя — у 946 чи 957 році. Достеменно невідомо. Проте відомо інше — княгиню приймали з усіма почестями. Вона брала участь у декількох імператорських прийомах і отримала щедрі подарунки. Це був знак: її прийняли в коло своїх.

Тоді вона вперше й побачила імператорський трон. Не просто стілець, а втілення влади. Після цієї подорожі Ольга повернеться зовсім іншою — з дипломатичними зв’язками, похрещеною і, можливо, з уявленням, яким має бути трон у її державі.

Ярослав Мудрий у Константинополі не був. При ньому новим Константинополем став Київ.

Справжній трон князя ніколи не знаходили, хоча він згадується у різних історичних текстах. Припускають, що це міг бути дерев’яний різьблений престол з інкрустацією у візантійському стилі. Володимир Великий, імовірно, мав подібний трон у його резиденції під Києвом.

Але Ярослав не просто копіював. У мозаїках, архітектурі, книжках ― він створював Київ зі своїм характером.

Тепер його справу можете продовжити ви.

Достеменних зображень чи описів князівських тронів не збереглося. Хіба що на монетах Володимира Великого, але розгледіти на них деталі — справа не з легких. Однак є припущення, що візантійські художники, які створювали фрески та мозаїки у Софії Київській, мали брати щось за зразок. Тож найімовірніше, стілець, на якому сидять апостоли, зображені на фресках, — це і є трон київського князя. А той, на якому сидить Христос, — трон імператора в Константинополі. Це і визнання ієрархії влади, і символ зв’язку Русі з Візантією.

Ми роздивилися мозаїки у Софії Київській, зробили макети за їх подобою і надрукували ці трони на 3D-принтері. Щоб кожен із вас міг посидіти на них і відчути себе спадкоємцем княжого роду.